Писанка - це яйце, розписане традиційними символами, які нанесені за допомогою воску і барвників. В писанкарстві існує певний, віками вироблений набір символів, кожен з яких має своє значення. Існують також правила поєднання символів та символіка кольорів.
Мальованка - це розписане яйце, малюнок та колір якого, на відміну від писанки, не підкоряється традиціям, а наноситься майстром на власний розсуд.
Різниця між ними полягає в тому, що писанка традиційно має магічне, обрядове значення, а мальованка - ні.
Символічне значення писанки складається з трьох складових частин: 1) із значення самого яйця, у якому є живий зародок півня (сонячної птиці); 2) із значення написаних на ньому символічних знакі; 3) із значення кольору писанки.
Червона барва символізує радість життя, жагучу любов, а частіше всього, як зазначає Одарка Онищук у книзі “Символіка української писанки”, для молодих – надію на одруження.
Жовтий колір – то сонце і зорі, місяць і урожай, приріст покоління. Він випромінює тепло і радість...Завжди жовтого кольору пшеничні колоски, зоря, коники та олені - все те що несе тепло і радість.
Зелена фарба символізує весну, воскресіння природи.
Блакитний колір символізує воду і повітря, а також здоров’я.
Чорний не завжди є символом нещастя, скоріше наголошує на суворій правді життя. Чорний з білим означає пошану до померлих.
Колесо - як знак єднання найвищого спокою із напруженою силою - є вершиною досконалості, образом Вічності Божої і уявленням того безсмертя, яке у природі виражене повторенням відродження життя. У загально християнському розумінні колесо є символом безсмертя і майбутнього небесного існування, образом безмежної Божої любові.
Сонце - як центр і основа небесного простору - є носієм світла і життя. Бог - це світло, і тому сонце є символом Бога. В наших літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа, як до Сонця-Правди.
Хрест- чотириріг, як символ Всесвіту - є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох під року і чотирьох темпераментів. У християнстві хрест - це святий знак відкупу, яким церква все починає, благословляє і освячує. Тому належить йому перше місце серед християнських символів.
Трикутник- символ вогню, безсмертя, а також чоловічої і материнської сили. У християнстві - це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у трикутник колесом - це символ Божого ока.
Дерево життя - як космічне дерево - є символом небесного стрижня і скарбницею життя: поєднує в собі подовженість і короткочасність, стійкість і динаміку, силу і слабкість, верх і низ; це символ безперервного відродження природи. Дерево займає у Святому письмі центральне місце. Із багатьох понять можна виділити найсуттєвіше, а саме: дерево - це сукупність усього доброго й цінного; це образ Божої мудрості, входження в Божу волю і Божу довіру.
Спіраль- знак вегетативної і органічної плодючості.
Як знак Сонця є володарем часу.
Триріг- знак святого числа 3 і трибожества.
Число 3 є символом симпатії та порядку і тому є класичним числом культових повторень.
Зірка- У давнину зірку пов'язували з Великою богинею. Зорю зображували по-різному: шести- семи-, восьмипроменева. Шестикутна зірка з'явилася ще на початку неоліту, зображення таких зірок поширені в традиційному різьбленні українців. Восьмикутна зоря - це знак чистоти і символ Діви Марії.
Сварга- знак святого вогню і сонця.
У християнстві сварга є символом Божественної Величі. У ранньому християнстві сварга охороняла від злих духів.
Блискавка- небесний вогонь, одночасно караючий і освячуючий; це поява сонячної сили і провісник божественного; до чого вона доторкається, те стає освяченим. В християнстві - це блиск Божої Ласки.
Колосся і зерно- є образним відображенням предків, святою їжею і пристанищем сонячного божества. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа і Божого царства. Пізніше колосся стає символом Святої Тайни Євхаристії.
Церква-Вежа - символ святої гори, вершина якої сягає небес. Вона також є знаком прагнення до висот. Церква і дзвіниця в християнстві - це символ прагнення людей до вічності.
Граблі- символ дощу, верхньої і нижньої води, яка вийшла із неба і землі. В Старому Завіті дощ є прообразом обіцяного Спасителя; в Новому Завіті - символом ласки і благ вісті науки святого Євангелія.
Гілка- як частинка дерева є важливим символом культури. Це образ живучості Божої Ласки, завжди нових проявів добродійності та заклик до нових добрих справ. Освячена лоза оберігає від хвороб та злих сил. Гілка на Трійцю є первістком природи, даром весняного цвітіння та символом безкінечного життя та Божої ласки.
Дубовий листок– пов'язаний з Богом Перуном. Є знаком чоловічої сили, мужності та витривалості. А в Святому Письмі дуб– є святим знаком, Божою Справедливістю.
Півень- передвісник дня - провідник божого сонця та сторож, який охороняє добро від впливу зла. У християнстві півень, як передвісник світла, є символом Христа, світла, що перемогло темряву. Птахи символізують благочестя Святих та їх піднесення до Бога.
Кінь– У архаїчній міфології Бог-Сонце їде по небу на вогняних конях. Кінь - символ невтомності руху сонця та нестриманої швидкості плинної води.
А в Християнстві – це образ безстрашного віщуна віри, який готовий на смерть.
Риба- символізує воду, а також, як і вода, є символом життя та смерті. Через її незвичайну якість примноження вона є поширеним знаком щастя. У християнстві - це символ новохрещених
Олень– довге життя і заможність, є промінням сходячого сонця, є хоронителем. В Християнстві є образом шукання Бога і взаємної допомоги. Ріг оленя є символом променів сонця, яке сходить.
Зигзаг- хвильки .
Символи води земної і небесної.
Безкінечник- нескінченність життя. Візерунок-хвилька, що не має початку й кінця. Вважалося, якщо зло потрапить у цю хвильку, воно не зможе вийти з неї й оберегова функція писанки буде виконана.
Квадрати та ромби - знаки землі та існуючого на ній всього, що пов'язане з числом 4: 4 періоди життя людини (1 - народжується, 2 - живе, 3 - старіє, 4 - помирає) - народження, юність, старість, смерть; 4 пори року (весна, літо, осінь, зима); 4 стихії - вогонь, вода, повітря, земля; 4 сторони світу (південь, північ, схід, захід); у місяця 4 фази; у дня - ранок, день, вечір, ніч. Все, що пов'язано з часом, пов'язували з числом 4, яке геометрично виражається квадратом або хрестом. Якщо потрібно було зашифрувати час, день, роки - малювали квадратики, які ділилися навхрест, утворювалося 4 квадрати - означало тиждень (7 днів), більший квадратик означав 4 тижні - місяць, пори року. Дівчата, коли малювали писанку, хлопцям казали: "Щоб ти жив так довго, скільки я тобі намалювала". І він рахував 1, 2, 3... і по колу безконечно.
Сігма- знак змії.
Охоронець домашнього вогнища.
Баранячі ріжки - відродження рослинного світу.
Символ зерна, яке проростає.
Пташка- символізує людську душу. За повір'ям, душа прилітає пташкою до новонародженої дитини і відлітає, коли людина помирає. Птахи поєднують земне і небесне. І, виявляється, мають багато спільного з сонцем. Приміром, восени, коли сонце спадає, вони «йдуть» - відлітають у казковий вирій; навесні, коли сонце зростає, - «приходять», повертаються з вирію.
Калина - один з найдавніших рослинних символів. Це знак життя, крові, вогню і смерті. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи дзьобають ягоди, приносячи людям вісті. Писанку з калиновим листям дарують дівчині щоб була гарною, привабливою і здоровою.
Час написання писанок. Найчастіше писанку розписують до Великодня. Тому більшість вважає, що їх пишуть тільки до цього свята. Насправді, в минулому писанку писали до всіх весняних свят і на кожне з них свої узори.
На Стрітення – 12 лютого, коли зима зустрічається з літом, на Черкащині малювали писанки з простим , ломаним і косим хрестом (сваргою) – як знак того, що сонце все більше гріє землю.
На свято Коляди, коли Сонце переходить з зими на весну, на писанках малювали ружу повну, бокову і половинчасту. Такі писанки дарували коханим.
На сорок святих слід було написати сорок писанок і серед них обов’язково 48 клинців.
На Благовіщення малювали деревця з квіточками, усіляке листя, сосонки, баранячі ріжки, хмелики – все пов’язане з ростом.
На Вербну неділю малюнки й кольори ставали більш різнобарвними. Малювали сонечка й прутики й деревця.
На Великдень і Проводи писанки наповнені сонячною красою. Писали яскраві писанки з різними знаками. Тільки на Проводи кольори темніші.
На Мироносицьку (10 травня) вже писали літні узори. Тут більше ромби, горошок, баранячі ріжки.
На Вознесіння малювали все про що знали. І сонечка, і зорі, і безконечники, і деревця, і різні хмелики.
Таким чином майже 4 місяці писали писанки звеличуючи весняні свята.
В усіх регіонах України обов’язково писали писанки в чистий четвер.
Писанки писали лише жінки і дівчата.
Написання писанки супроводжувалось обрядами. Писанкарка повинна бути чистою душею та тілом, помолитися перед початком роботи. Воду для фарб брали снігову, а яйця від курки – первістка. Під час розпису в дім мають заходити лиш “чисті” здорові люди. Яєць і інструментів не торкається ніхто крім писанкарки.
Інформація про символіку та семантику, яку я пропоную на цій сторінці, взята з книжок та відкритих джерел інтернету.